Навчально-науковий центр професійно-технічної освіти
Національної академії педагогічних наук України

У пошуках Шевченкового скарбу

березень 2018

Напевне в нашій країні немає жодної людини, котра б не тримала у руках і не гортала сторінки «Кобзаря» Тараса Шевченка. Хтось відразу закохуються у прості рядки віршів, декому хочеться критикувати...

Але байдужим вона не залишає нікого. У чому ж секрет нашого великого митця? Чому і сьогодні, більше ніж через півтора століття після його смерті, твори, написані Великим Кобзарем, хвилюють, навчають, тривожать душі? Кріпацький син, що рано лишився сиротою, геніальний самоук, який палко хотів розвинути свій талант художника… Про ці факти з життя Тараса Григоровича ми знаємо зі шкільної парти. Повторюємо їх як завчену раз і назавжди інформацію, анітрохи не замислюючись над їх справжньою сутністю: яку ж силу духу слід мати, щоб у таких умовах не зламатися, не збайдужіти душею, не зчерствіти серцем, а все думати і дбати про свій народ.

Шевченківські дні — доречна нагода пригадати відомі та дізнатись малознані факти про поета, а можливо і віднайти справжні перли в його такій знайомій біографії.

«В пошуках Шевченкових скарбів» - таку назву отримав квест, проведений в Навчально - науковому центрі 7 березня, напередодні Шевченкових роковин.

Учасниками квесту стали 4 команди учнів першого курсу (групи П-11, П-15с та група П-12, яка була представлена двома командами). Для того, щоб перемогти, треба було відвідати 4 локації, відповісти на питання, розгадати завдання і отримати найбільшу кількість балів.

Перша локація зустріла учасників змаганням-бліц «Шевченківська доля».

Учні довідались про цікаві факти з життя Тараса Шевченка, а також випадки, перекази очевидців та ситуації, які оминули шкільні підручники.

Виконуючи завдання «Шевченко –мандрівник», команди дізналися, які події життя поета пов’язані з містами і селами України та колишньої Російської імперії.

Найлегшим виявився конкурс «Реставратор». Впевнена, що у наших дівчат і хлопців були гарні вчителі у школі, бо усі учасники квесту швидко згадали вірші Шевченка і легко відтворили загублені слова.

А от четверта локація була виявилась міцним горішком. Навіть майбутні слюсарі, які вивчали «Матеріалознавство» не підозрювали, що «циновий» – це олов’яний, а стародавня назва латуні - «мусяндж».

- А де ж ті Шевченкові скарби? - запитаєте ви. Неперевершені рядки віршів, перлини художнього мистецтва і, зрештою, сама особистість Тараса Шевченка – ось той скарб, що він залишив нам усім - своїм нащадкам.

Не менш цікавим був і інший захід присвячений Шевченківським датам. 12 березня відбувся флешмоб «Шевченко від А до Я». До участі були запрошені усі бажаючі, а безпосередніми учасниками стали 30 учнів Центру.

Флешмоб показав Тараса Шевченка з неочікуваного і дуже людяного боку. Бо учасники не просто в котрий раз повторили біографію талановитого живописця, гравера, прозаїка, драматурга, співака, актора, скульптора Тараса Шевченка, а й побачили в ньому живу людину і полюбили так, як можна любити друга.

Про життя і творчість Тараса Шевченка написано безліч книг і публікацій, але є цікаві епізоди із його життя, про які ми ще дуже мало знаємо. Козар так давно спостерігає за нами з гранітних п’єдесталів та висить в рушниках на стінах шкільних кабінетів, що вже певне й забув, як колись носив єнотову шубу та був закоханий в юну дівчину, яку випадково зустрів у будинку друзів.

Хотілося б, щоб Тарас Шевченко став цікавим і близьким для читачів. А для цього треба знати не тільки біографічні дати, а значно інтимніші речі: смаки, думки, уподобання. Глядачі і учасники флешмобу дізнались, про те, чому батько залишив сина без спадку. Згадали перше дитяче кохання Тараса і про те, чому він і лишився самотнім. Відкриттям стали новина, що Шевченко був модником і полюбляв білі парусинові костюми.

Про Тараса Шевченка можна знайти безліч маловідомих фактів, важливо, не забувати найголовнішого про чоловіка, який дотепер творить нашу націю.

 

... в АРХІВ